Дослідницько-творчий проект дошкільників днз № 343

«Планети Сонячної системи»

 Автор проекту Бовтун Ірина Дмитрівна

 

 

Мета:

- розвивати почуття впорядкованості через формування у свідомості дитини уявлення про цілісність навколишнього світу: про єдність, взаємозв'язку і взаємозалежності всього сущого у світі;

- зміцнювати здоров'я дітей засобами ігрової профілактики.

Програмний зміст за віковими групами:

Діти 3-4 років:

1. Дати загальні поняття про космічні тіла (Сонце, Земля, Місяць, зірки);

2. Виховувати допитливість, емоційну чуйність;

3. Знайомити з порядковим рахунком ;

4. Вчити розрізняти геометричні фігури (круг, трикутник, прямокутник, квадрат);

5. Розвивати навички продуктивної діяльності (аплікація, ліплення, конструювання);

6. Розвивати координацію руху створювати умови для прояву спритності, витривалості при виконанні основних руху.

Діти 5 - 6 років:

1. Розвивати потреба здобуття нових знань і прагнення передати їх іншому;

2. Націлити на філософське розуміння природи; вчити орієнтуватися в навколишньому середовищі, при цьому купував самостійність і незалежність;

3. Розширювати активний словник дітей за рахунок назв планет, сузір'їв, космічних явищ;

4. Формувати вміння орієнтуватися в просторі;

5 Долучати до витоків історичної культури - знайомити з міфами і легендами;

6. Виховувати почуття згуртованості, відповідальності за себе і за товариша;

7. Розвивати прагнення до співпраці, створювати співтовариства дітей, дітей і вихователя, дітей і батьків;

8. Розвивати фізичні якості: швидкість, спритність, силу і витривалість.

 

Міжпредметний зв'язок та тематичні заходи:

1. Організувати спортивне свято «Школа космонавтів»;

2. Виставка малюнків, виробів, рукописних книг на тему «Космічні казки»;

3. Провести тематичне дозвілля за участі батьків «Подорож Сонячною галактикою».

4. Ділова гра для педагогів, батьків «Космічний щасливий випадок»;

5. Екскурсія - спостереження за вечірнім небом разом з батьками;

6. Консультація для батьків «Як знайомити дітей з космосом».

 

 

 

Астрономія – наука про Всесвіт

Перед нашими очима постає багато картин природи, найвеличнішою є картина зоряного неба. Ми часто милуємося нею в ясні, безмісячні ночі, і вона будить нашу уяву. Ми можемо облетіти або об’їхати всю земну кулю, наш світ, в якому ми живемо. Зоряне ж небо – це неоглядний безмежний простір, заповнений іншими світами. Кожна зірочка, навіть яка ледь мерехтить в темному небі, являє собою величезне світило, часто більш велике, більш гаряче та яскраве, ніж Сонце. Але всі зірки знаходяться від нас незрівнянно далі від Сонця, і тому здаються мало освітленими крапками. Що це за світи, як далеко вони від нас і як вимірюються відстані до них? Як виникли вони, як влаштовані, що було з ними в минулому і що станеться в майбутньому? Всі ці питання вивчає астрономія – наука про Всесвіт.

Вчені змогли визначити відстань до зірок, дізнатися масу Сонця і його хімічний склад, передбачити майбутні затемнення Місяця і Сонця, час появи комет. Але пройшли століття, перш ніж все це вдалося зробити.

Коли ж і як зародилася наука про Всесвіт?

Вже в глибокій давнині люди слідкували за появою Сонця над горизонтом, за рухом його по небу, щоб дізнатись, чи швидко воно знову опуститься до горизонту і настане ніч. За положенням Сонця і зірок людина навчилася визначати частини доби. Ішли століття. Все точнішими ставали спостереження за небесними явищами. Вчені помічали закономірності у розташуванні небесних світил. Вони намагалися зрозуміти і пояснити причину бачимого руху зірок, Місяця, Сонця і планет.

Вивчаючи небо, кожен може пересвідчитись, що на ньому відбуваються різні зміни. Ось спалахнула нова зірка і на декілька днів затьмарила своїм світлом інші зірки. Яка світова катастрофа породила цей спалах? Ось з‘явилась комета з великим вогняним хвостом. Швидко пролітаючи крізь рід планет, комета плавно оминає Сонце, віддаляється в невідомість. А інша комета, кружляючи навколо Сонця, розсипається на рій дрібних невидимих камінців. Ці камінці несуться з величезною швидкістю і, коли залітають в атмосферу Землі, розжарюються і світяться. Тоді в темному небі блищать „падаючі зірки” – метеори. Здебільшого вони перетворюються на пару, але деякі – більші – долітають до Землі.

Каміння з неба! Це вісник далеких світів. Його можна побачити в музейній вітрині. Астрономи, любителі астрономії турботливо збирають уламки камінців, які впали з неба. Маленький шматочок, який впав, складається з тих самих речовин, що й наша Земна куля.

Інколи на небі в зимову ніч, як промені кольорових прожекторів, ходять промені полярних сяйв, які перехрещуються. В цей час з‘являються великі перешкоди в роботі радіохвиль і магнітної стрілки.