Соціальний педагог у своїй діяльності виконує такі функції:
- діагностичну:
вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку учнів (вихованців), мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу в цілому, неформальних молодіжних об¢єднань; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім¢ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу в мікрорайоні та джерела негативного впливу на дітей та підлітків;
- прогностичну:
прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості учня чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;
- консультативну:
дає рекомендації (поради) учням, батькам, вчителям та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим, молодіжним об¢єднанням, дітям, підліткам, які потребують піклування чи знаходяться у складних життєвих обставинах;
- захисну:
забезпечує дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представляє їхні інтереси у різноманітних інстанціях (служби у справах неповнолітніх, міліції, суди тощо);
- профілактичну:
переконує учнів в доцільності соціально значимих норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя, сприяє попередженню негативних явищ в учнівському середовищі;
- соціально-перетворювальну:
надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб учнівської молоді; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально-незахищених категорій дітей; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді;
- організаційну:
координує діяльність та взаємодію усіх суб’єктів соціального виховання; сприяє соціально корисній діяльності дітей і підлітків; формує демократичну систему взаємостосунків в підлітковому середовищі, а також серед дітей і дорослих.
Специфіка функцій соціального педагога потребує безперервного самовдосконалення, широкої поінформованості, обізнаності, ерудиції, глибоких спеціальних знань. Соціальний педагог маєбути цікавим для оточення. На відміну від звичайного педагога у навчальному закладі, в роботі соціального педагога першорядну роль відіграє не навчальна, а виховна функція, функція соціальної допомоги і захисту.
Мистецтво виховання і покарання
Матеріали "Школи батьківства" ДНЗ №343
1. Ваша дитина ні в чому не завинила перед Вами - ані в тому, що створила Вам додаткові труднощі, ані в тому, що не надала Вам бажаного щастя, ані в тому, що не виправдала ваших сподівань. І Ви не маєте жодного права вимагати того, щоб вона розв'язала ці проблеми.
2. Ваша дитина – не ваша річ чи власність, а самостійна людина. Вирішувати до кінця її долю, а тим більше ламати її на свій розсуд Ви не маєте жодного права. Ви можете лише допомогти дитині обрати життєвий шлях, вивчивши її здібності та інтереси і створивши умови для їх реалізації.
3. Ваша дитина не завжди буде милою і слухняною. Її упертість і капризи так само неминучі, як сам факт її присутності.
4. У багатьох капризах і витівках малечі винні Ви самі, тому, що вчасно не зрозуміли її, не бажаючи сприймати дитину такою, як вона є.
5. Ви повинні завжди вірити в краще і бачити все найкраще , що є у вашому малюкові. Будьте певні в тому, що рано чи пізно це найкраще обов'язково виявиться.
"Караючи, подумай: задля чого?"
Настанови батькам щодо використання покарань
1. Покарання не повинно зашкодити здоров»ю – ні фізичному, ні психічному.
2. Якщо є сумніви щодо того, карати чи не карати, - не карайте.
Жодних покарань із метою "ПРОФІЛАКТИКИ"!
3. За один раз – одне покарання. Не позбавляйте дитину заслуженої похвали або нагороди.
4. Не використовуйте покарань за провини, термін давності яких вже минув. Краще не карати, ніж карати пізніше.
5. Покарали - пробачте.
6. Дитина не повинна боятися покарань.
